«Геній в обмотках» – це такий собі образ святого, безкорисливого чо- ловіка, без родини, майже ченця, який символізує віру в те, що безмежний людський егоїзм таки вдасться подолати, типологічно подібний до Д.Явор- ницького з роману «Собор» чи професора-астронома з роману «Циклон», на- томість з підкреслено маргінальним суспільним статусом. О.Гончара, зокрема «Генія в обмотках». Отже, символи та умовні ситуації О.Гончара, документальність, ху- дожня деталь, ретроспекції Ю.Щербака, публіцистичність П.Загребельного по-своєму модифікують одну й ту ж центральну проблему стану і статусу ду- ховних цінностей за доби НТР. Отже, сказ як хвороба, у режимі другого плану розуміння, – це дегуманізація. Вона зникне, як єдине ціле, і буде розділена. За її словами, Сатурн, як важлива планета карти України, буде вимагати нових переговорних процесів при нових обставинах. Через те залишаються актуальними слова Е.Фромма, надруковані півстоліття тому: «Сьогодні людина стоїть перед най- головнішим вибором: це вибір не між капіталізмом і комунізмом, а між робо- тизмом (в його як капіталістичній, так в комуністичній формі) і гуманістич- ним комунітарним соціалізмом. Через те Рамі- ро і гине одночасно з своїм кораблем. Українська фантастика літератури постмодерну все більше тяжіє до фентезі, прогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів й за визначенням, порівняно з науковою фантастикою, постать нау- ковця передбачення для України на 2023 рік неї менш актуальна.
На думку більшості дослідників, європейська наука постала у XVII ст. з появою експериментального природо- знавства і остаточного відокремлення наукових інституцій від освітніх, нау- ки від релігії. Для директора науково-технологіч- ного концерну «Чорнобиль-30», талановитого вченого, патріота і прагматика доктора Малахова наука є засобом реалізації власної волі до влади, власних політичних амбіцій. Як виявилось, влада, що чекає на Україну в 2023 році передбачення нібито по-батьківському опікується вченими, насправді використала дивака Мічуріна, щоб знищити Нью-Йорк (підпливши до Нью-Йорка, острів мав вибухнути разом із його мешканцями). ’єри. Однак ні автор, ані його герой не розглядають, у згоді з духом мо- дерну, наукову діяльність поза межами дискурсу влади. Однак упорядкувати буття заважає Сатана, котрий вдається до підміни знаків. Однак сам автор роману вважає себе українським пись- менником, а питання критерію належності текстів до української літератури лишається дискусійним. У масштабі суспільства волю до влади вті- люють органи управління. Наука залишається засобом удосконалення суспільства. Наука як НТП в українській малій прозі 70 – 80 рр. Жоден український письменник не виявив такої посутньої уваги до наукової школи як засобу характеристики середовища і внутрішніх на- станов ученого. До того ж до вересня слід чекати сильних конфліктів з сусідніми країнами. До того ж КНР і далі перебуває в глобальному протистоянні з колективним Заходом.
Таким чином маємо чотири варіанти художнього упорядкування простору і часу. Посівні площі під цими культурами перебувають на рекордних рівнях, але чи вдасться зібрати рекордний урожай, враховуючи те що в останні роки ми маємо посуху в липні-серпні? Таким чином, перед читачем постає галерея науковців, прогноз на 2023 рік для України від найсильніших екстрасенсів ряд соціаль- но-психологічних типів, визнання ідей яких не в останню чергу залежить від моделі соціальної поведінки, конформістської чи нонконформістської. Знаки радянської епохи проступають у напівжар- тівливому, напівсерйозному протиставленні геології як практичної й сучасної за духом науки і археології з її «мертвим знанням» (той же мотив в оповіданні П.Загребельного «Печеніги); у класовій природі соціальної боротьби, у ан- тиклерикальному мотиві неприйняття скіфського пантеону, вірувань, у тому, що першим ворогом посланців з майбутнього виступає віщун; радянським є сюжетний хід, коли герої проникають у скіфське суспільство, щоб влаштувати там революцію. Наприклад, нема згадок про звичай курити коноплю чи специфічно скіфське суспільне явище енореїв, скіфських євнухів. «На косі». Бачимо нову в художньому світі О.Гончара ситуацію, вельми зна- йому екзистенціалістам: самотня людина у ворожому чи байдужому до неї середовищі. В його світі Біблія зайняла те місце, яке в егоїстів займає Єхидна. Наприклад, сюжет, який має відвернути від Скорика його потенційний електорат, стосується батьків Миколи.
Tinggalkan Balasan