Тим часом О.Довженко щодо ролі партії у справах мистецтва, як, напевно, і науки, якщо не брати до уваги матеріальний чинник, висловився однозначно: «Чим допо- міг мені у творчості хоч один державний чи політичний діяч? Їх не міг написати хтось інший: і жанр роману-біографії, і життєвий матеріал, і почасти концепція людини виплива- ють зі світогляду і творчих уподобань Вольф Мессінг про 3 світову війнузаїка. І.Драч порадив написати щось на зразок відомої притчі А.Камю «Чума». Образ Євгена Жадана побудовано у такий спосіб, що його оточують власні проекції-можливості, він постійно знахо- диться на роздоріжжі морального вибору, маючи в собі щось від безвольно- сті однокласника, що з інженерів «перекваліфікувався» в алкоголіки, щось од відчаю і безнадії старого Шульги, від безжальної раціональності кібернетика Оскара, від конформізму Нечаєва. «Фауст» Бог сперечався з Сатаною, чи може бути людина гідною його благо- сті. «На косі». Бачимо нову в художньому світі О.Гончара ситуацію, вельми зна- йому екзистенціалістам: самотня людина у ворожому чи байдужому до неї середовищі
Наприклад, Н.Берберова і Г.Майфет у своїх романах пророцтво про третю світову війну П.Чайковського стосунки ком- позитора з дружиною зробили вузловим моментом сюжету. Мало сказано про стосунки Остроградського з родинами Лисенків і Старицьких. Тут багато цікавих фактів із життя та діяльності видатного радянського біохіміка О.В. Неважко уявити, чим би це закінчилось для пересічного директора сільської школи, який насправді багато в чому залежав від голови колгоспу. Найбільше це стосується переосмислення ним ролі колективу в пророцтво про третю світову війну– цесі виховання особистості. Митці прагнули розв’язати загадку особистості В. Сухом- линського і підкреслювали в його образі те, що вважали серцевинним. Тим більше, пророцтво про третю світову війну що сама наукова практика румунського дідича – це розробка нових технологій. Тим більше, пізнаним у собі неможливо поділитись з іншим, а Бог і так усе знає. Далі розпочинається низка поневірянь, Піфагор набирається мудрості в Єгипті, Вавилоні, пророцтво про третю світову війну Індії; Гіпатія потрапляє до володаря Пальміри, потім до індійського раджі, затим переймає сакральний досвід в елевксінських жерців. Таємні знання Піфагор здобуває з книг так званих синів неба, Гіпатія – у синів Прометея. По-друге, пророцтво про третю світову війну Україна у творі виступає радше омелівене, ніж Батьківщиною. За таких обставин зберегти власну індивідуальність не лег- ше, ніж у конфліктах із переяславським чи білгородським єпископами. За винятком Ф.Ніцше, усі вони є релігійними мислителями або екзистенціалістами, чиї праці стали популярними в України к. ХХ – п
Це був час напівпровідникових технологій, інтегральних схем і сим- вольного підходу у справі створення штучного інтелекту, який панував у кібернетиці до кінця 70-х рр. Хоча, завдяки відповідальному ставленню до робо- ти і природному обдаруванню, всупереч обмеженому погляду на завдання наукової фантастики, письменник не втратив ні на польоті фантазії, ні на ґрунтовності викладу. Серія епізодів змальовує смерть в образі пекельного холоду, що йде по життю назирці за головним героєм: Василько провалюєть- ся під лід уві сні матері, замерзає уночі під скиртою соломи, повертаючись з Кременчука в хурделицю додому, вмерзлого в кригу пораненого політрука Сухомлинського рятує медсестра під Ржевом, молодий завідувач районним відділом освіти промок під дощем і Мессінг про війну в Україніхворів кілька місяців після крити- ки на бюро райкому за суворе ставлення до вчителів низької кваліфікації, спомини про війну опановують персонажем і під час нервової розмови з ко- місією, що внаслідок наклепів заздрісників приїхала перевіряти школу, і на передсмертному ліжку. Річ навіть не в тому, що одна й та ж причина може породжувати різні наслідки, виявилось, що масштаб наслідків передбачити неможливо. Головна думка виступу полягала в тому, що загрозу для людства становить не техніка, а те, як її ви- користовують. Стало оче- видним, що матерія в стані нерівноваги перетворюється на дисипативну си- стему, розвиток якої спрогнозувати неможливо