Стало очевидним, що природа – це світ складних нестабільних нелінійних систем, і наукові наративи пророцтво Мессінга про третю світову війну Всес- віт – фікції з більшим чи меншим ступенем вірогідності. Контроль, влада, тоталітаризм – це похідні від браку довіри і наслідок технізованості, «роботизації» світу, його тотальне уречевлення. Природничі й гуманітарні науки відставали в розвитку від західних аналогів. Сподівання «ма- ленької» людини улягають державній стратегії розвитку («Дорога за хмари»). Книга, у широкому розумінні скарбниці світової культури, передовсім формує цінності науково- го пізнання, мету наукової діяльності. Парадоксальна назва твору відсилає до відомого біблійно- го твердження: найбільший той, хто найменший. Усі твори збірки збудовано за новелістичним принципом несподіваного фіналу, події розгортаються від таємничої ситуації, химерних суперечностей до по-жит- тейськи пророцтво Мессінга про третю світову війнустої розгадки. Таким чином, перед читачем постає галерея науковців, ряд соціаль- но-психологічних типів, визнання ідей яких не в останню чергу залежить від моделі соціальної поведінки, https://anhanguera.com.br/%D1%82%D0%B8-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B0-%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%B9-%D1%8F-%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D0%B8%D0%B9/ конформістської чи нонконформістської. Приміром яскравим представником конформістської моделі поведінки є молодий завідувач лабораторії Нечаєв, котрий, за Е.Фром- мом уособлює ринковий соціально-психологічний тип, людину, maryklein.ru що чутлива до віянь моди, людину без коріння. Художні версії біо- графій видатних учених традиційно ділились на «нещасливу» дореволюційну частину і «щасливу» радянську; національний колорит зводився до мінімуму. Проте оповідан- ня, а особливо новела, різкіше окреслюють ту чи іншу ситуацію, наближаються до лірики, homepage а отже, передбачають більш чітку і однозначну оцінку подій, тяжіють до монологічності
Якщо ж герой самотою чи в меншості протистояв середовищу, то він змальо- вувався однозначно негативним («Літньої ночі») чи за межами Країни Рад у ворожому оточенні («Берег його дитинства»). Якщо у дореволюційних сценах твору на перше місце виходить внутрішній світ персонажа, бо нема гармонії між ним і суспільством, то у післяреволюційних – окреме людське «я» менш помітне, адже воно тепер нібито гармонійно підпорядковане колективному «ми». Спочатку до нього ставилися з поблажливою іронією і вчили, як жити, адже бачили в ньому, як Понтій Пілат у пророцтво про третю світову війнуповіднику з Назарета, всього лиш прекраснодушного мрійника, а переконавшись у серйозності намірів – відповіли репресіями. Не цінуються більше здібності, і для багатьох розум став обтяжливим, видатні люди залишились тільки в енциклопедіях, а в житті па- нує дрібний торговець, менеджер, який розпихає руками й плечима все цінне й дороге, нищить святині, топче благородство, аби лиш допастися до зисків, урвати ласіший шматок, зайняти найвигідніші позиції. Проте боротися з бюрократами необхідно, оскільки порядок в науці самою тільки детальною формалізацією не навести. Причому прозаїка ціка- вить не тільки зрада як така, пророцтво Мессінга про третю світову війну але також всі її переходи, нюанси, малопомітні відтінки. Її абсо- лютизація перетворює науковця на кабінетного вченого, але й без неї наука опиняється на послугах у релігії, політиків чи комерсантів