Гуменна оперувала як науковими підходами, так й інтуїтивним розумінням історичного процесу. Дж. Фрейзер протиставляє останньому магію як таку, що є більш віддаленою в часі. Джеймс Фрейзер (1854-1941 рр.) – англійський антрополог, свіжі екстрасенси про Україну 2023 релігієзнавець, представник англійської школи соціальної антропології. Явище тотемізму Д. Фрейзер пояснює таким чином: первісна людина думала, що людська душа може тимчасово розлучитися з тілом, не заподіявши цим смерті власникові душі. Дж. Фрейзер є автором оригінальної концепції еволюційних стадій у розумовому розвитку людини: магія, релігія, наука. Гуменної відіграло знайомство з дослідженнями міфології народів світу та філософсько-психологічними концепціями Дж. Юнга. Також можна простежити вплив на уявлення Гуменної про первісність українського історика, етнографа, мовознавця, археолога В. Петрова. Перебування Д. Гуменної на вістрі актуальних національних свіжі екстрасенси про Україну 2023блем української еміграції та спроба їх авторського узагальнення є доповненням її інтелектуальної біографії. Оригінальним є поєднання в її творчості, з одного боку, висвітлення психологічної деформації особистості, а з іншого – фізичного знищення найкращих представників інтелектуальної еліти тоталітарним режимом. Сама Д. Гуменна неодноразово підкреслює, що її виклад є «гіпотезою», яку вона пропонує фахівцям передбачення для України на 2023 рік дискусій та поправок. До речі, останній розділ має ту ж назву «Родинний альбом», на його початку авторка пропонує ще раз його переглянути. Дослідник називає міф вигадкою, що має пояснити старі традиції, походження тих чи інших речей.
Мольфар живе в двох світах: поза трансом він живе звичайним життям, як і тисячі інших селян-гуцулів. Кемпбеллом, є універсальною константою людського мислення, він може зазнати трансформацій залежно від культурно-історичних впливів. Теорія заснована на висновках автора, що більшість міфів мають спільну сюжетну структуру, яку він називає мономіфом. Майже незмінними структурами колективного несвідомого є архетипи – наріжні глибинні смислові зв’язки, що утворюють вихідні, споконвічні засади культури людства в цілому та відносно окремих локальних історичних культур, спільнота яких і становить всесвітню історію. За цією теорією, найглибиннішу основу історії людства становить міфологічне за своєю сутністю «колективне несвідоме», яке є ідентичним пророцтво для України 2023 всіх людей і утворює тим самим всезагальну підставу духовного життя кожного, будучи за природою надособистісним. Від цього розуміння може залежати життя. Проблема полягає в тому, що жоден із вузьких фахівців не може однаково опанувати всі зазначені галузі. Дослідник є автором теорії, яка розглядає всі міфічні оповідання як зміни єдиної великої історії. Найбільш переконливим аргументом «справжності» академіка Карна- ля як вченого є масштаб його особистості.
Якщо буквально розуміти поняття архетипу, його можна ототожнити з поняттям «первісна модель, первісний психічний образ». Мономіф – це універсальна модель, шлях героя, що є метафорою не тільки для індивіда, але й для культури в цілому, що чекає на Україну в 2023 році передбачення демонструє схожість між світовими міфологіями. Загалом її белетристичні твори присвячено конкретно-історичним сюжетам, але в деяких есе містяться роздуми історіософського характеру, що дозволяє говорити про її стале та цілісне бачення витоків і рушійних сил світової та української історії. Мить стала вічністю за рахунок насичення її максимумом задово- лень, розваг, руху, суєти, поверхового спілкування, безглуздого марнування часу, знецінення пам’яті, ідеї вдосконалення, знецінення всього, що потребує довготривалих зусиль, достойного життя, випробувального терміну, всього, що не дається легко. Послухав квітень і, діждавшись слушного часу, зробив так, як порадив травень. Кажуть, вони можуть відвести град чи снігопад від полів, уміють перетворюватися на тварин, знають, як порятувати людину від біди. І.Драч чи не найактивніше з-поміж свого покоління митців ціка- вився наукою. Проф. Е. Аничков у своїй цінній праці 1914 р.: «Язичество й древняя Русь» твердить, ніби в давній Україні-Русі було три релігії: 1. Князь і дружина головним своїм богом мали Перуна, 2. Купці, міщани признавали свого бога торгівлі, Велеса, «скотья бога», цебто бога маєтку, і 3. Простий народ цих богів не визнавав, але мав своїх божків.
Для більшости назов богів були в нас свої імена, але старші й головніші боги мають назви стародавні, тепер для нас не завжди ясні, напр. Сварог, Хорс і ін. Він підтримує «концепцію пережитків», згідно з якою у свідомості сучасної людини існують певні пережитки, які для давньої людини були живим словом. » Д. Гуменна більш схематично в хронологічній послідовності з чітко витриманим гендерним підходом викладає власне бачення зміни епох давньої історії України. Авторка вважає, що поставлене завдання можна реалізувати, тільки об’єднавши напрацювання з шести галузей знань: фольклористики, мовознавства, етнографії, археології, міфології давньої історії. Практичний досвід побудови мономіфу вченим відображено в роботі «Маски Бога» (1959) – чотиритомному дослідженні міфології. До таких рудиментарних залишків первісної свідомості був віднесений і міф. Автор ставив собі за мету написання історії міфів, через яку простежується фундаментальна єдність духовної історії людства у вигляді розповсюджених міфологічних сюжетів – таких як викрадення вогню, ідея непорочного зачаття, воскресіння героя тощо. Однак список не є вичерпним з огляду на широту проблематики, не вміщує більшої частини використаних джерел (власне міфи народів світу, античні автори, літописи, художні і релігійні тексти тощо), в основному тексті не завжди позначено посилання на джерела та літературу, використана література не охоплює найновіших наукових видань (загалом література ХІХ ст. – кінця 1950-х років), під час аналізу української проблематики добір літератури виглядає випадковим (Є.