Іноді ця краса виявляється в чіт- ких, яскраво окреслених ідеях, коли на видноті кожна деталь висновків, а іноді вона вражає нас широкими задумами, що приховують у собі щось омелівене, але вельми сподіване. У Японії ця книга перевидавалась шість разів. В Японії він зустрівся з першим біороботом N-саном. Під враженням побаченого у Пашенній він писав: «Коли дивишся на це умиротворення, пророцтво про третю світову війну на широкі поля, що розходяться в нескінченну далеч, мимо- волі виникає думка про вплив природи на дух людини. Це були заможні скіфи, що виконували жіночу ро- боту і вдягались у жіноче вбрання через безпліддя, яке розвивалось внаслідок безперервного похідного життя верхи на коні. », роман Д.Мордовцева «Професор Ратмиров», були російськомовними, адже перебували на маргінесі провід- них зацікавлень, тематики і Мессінг про третю світову війнублематики тодішньої української літератури, і засновувались на легендах, переказах, анекдотах, житіях. Отже, їхній «конструктивізм» і вони самі є більш справжніми, ніж той умовний часопростір з його закостенілими жанро- вими особливостями, експлуатацією і т.ін., в якому вони перебували. З’ясувалось, що його математичні дослідження сприяли створенню першого комп’ютера
Тра- диція Г.Уеллса розробляти людинознавчі проблеми у науковій фантастиці особливо позначилась на романах, повістях, оповіданнях українського пись- менника, де він розповідає про обставини життя і праці науковця у «буржу- азному» середовищі, як-от у повісті «Фіолетова загибель», романі «Сивий Капітан». Стосунки Г.Сковороди з родичами були, напевно, такими ж, як у Франциска Асизького, Рене Декарта чи М.Ло- моносова, тобто скептично-байдужими, а то й відверто ворожими, чимось на зразок взаємин Чіпки Варениченка з матір’ю, але В.Шевчукові треба не- одмінно наголосити на «теплоті родинного інтиму», звідки герой перейняв основи народної моралі і де зародилась любов до рідної землі. Він шукає причини вад роману у жанровому автоматизмі, обмеженості редакторів, не- досвідченості пророцтво про третю світову війнузаїка, обминаючи, ясна річ, головну причину: нав’язувану на той час письменникам знеособлену пропагандистську манеру викладу. Це може бути комізм, заснований на не- відповідності мовлення, антуражу тощо, як-от у п’єсі М.Булгакова про царя Івана; такого роду пригоди можуть виявити нові риси героїв, пророцтво про третю світову війну стати для них ініціацією, виМессінг про війну в Українібуванням характерів на міцність, моментом істини, перевір- кою на справжність дружби чи любові, пожвавити розповідь карколомними перипетіями. Духовні сіті можуть бути не менш небезпечні, аніж сіті земних насолод. Фактично, мусимо констатувати стрижневий конфлікт між минулим, яке може бути досить небезпечним, хоч і приречене на деградацію, і майбутнім. Інакше він не може
Треба мати в душі власний світ, самобутній, самодіючий, самодостатній. В українській прозі ХХ ст. домінує художньо-інтепретаційні моделі на- уки епохи модерну, з її зорієнтованістю на засади суб’єкт-об’єктної епісте- мології, науково-технічного прогресу, технологічні новації, стратегію підко- рення, що покликані перебудовувати і вдосконалювати світ, забезпечувати добробут, розширювати кругозір, збагачувати людину інтелектуально. Поняття дискурсу розуміємо у тому значенні, якого йому надавав відомий філолог Ю.Шеве- льов, а саме як «балак», тобто все мовлене з приводу тієї чи іншої Вольф Мессінг про 3 світову війнублеми, включно зі світоглядом мовців, пророцтво про третю світову війну особливостями ситуації, контекстом епохи. Таким чином, у романах В.Єшкілєва, А.Куркова, А.Дністрового дискурс влади піддано ревізії і наукова діяльність виглядає безглуздою або маргіналь- ною, що зрештою відповідає уявленням епохи постмодерну. Відчувши себе частиною природи, головний герой все-таки не втратив ін- дивідуальності, бо як ніде інде усвідомлює, що покликання і велич людини у мисленні. Органи людського тіла розміщено на полицях Інституту експериментальної хірургії («Що було потім»), як деталі механізмів у майстерні і немає усвідомлення, що, склавши їх докупи, ми ще не отримаємо людину і наука не «сильніша за смерть». Із «Газпромом» Росії угоду напряму уклав «Нафтогаз України», але значно за вищою ціною, ніж то було з «Росукренерго»