NASAPLAY PUSAT PEMAINAN ONLINE TERPERCAYA

24 Mei 2023

Та чи варта ж вона його?

Перша книга науково-фантастичного роману М.Амосова «Записки з май- бутнього» побачила світ у Москві 1967 р., друга – у Нью-Йорку 1970 р. Закор- донне видання мало купюри і було, з радянського погляду, цілком благонадій- ним, але за життя автора в Україні і на пострадянській території друга книга роману не друкувалась. По-четверте, писали Мессінг про війну в Україні особливості Мессінг про третю світову війнублема- тики роману в зв’язку з попередніми текстами автора, зокрема наголошено на екзистенційних проблемах співвідношення тіла, долі, часу; не лишилися непоміченими алюзії до сучасної суспільно-політичної і духовної ситуації в Україні. Письменники-фантасти, зокрема описуючи далеке минуле, Мессінг про третю світову війну звертаються, як і науковці, до моделювання та експериментування. Крім вищезазначених рис премодерну в трактуванні світу науки, наразі спостері- гаються й модернові риси, https://drviniciustapie.com/%D1%82%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%8F-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0/ зокрема історизм, Мессінг про війну в Українісвітницькі й просвітянські інтенції, наука стає інструментом удосконалення, реформування суспільства. Техніка і справді виконує таку функцію, слугуючи інструментом в експериментах природознавців. Машини олюднюються, суспільство навпаки ма- шинізується: «Механічні люди, до них механічні лікарі, механічні психоло- ги, механічні вихователі. «Прогрес вимагає, – пого- джується професор, – щоб суспільство підштовхували. У фантастичній, науко- во-фантастичній та історичній літературі моделювання відбувається з різним ступенем достовірності. «Люцифер» – не тільки його ін- женерний винахід, Мессінг про третю світову війну це друге «я», еманація єства конструктора. Ма- ленькі «я», Скептик, Наглядач, Вчений, Батько та ін., Мессінг про третю світову війну постійно сперечаються між собою, серед них особливо наполегливий Скептик: «Поліпшення приро- ди людини»

Обох письменників об’єднує спільна духовна атмосфера. Для письменників і їхніх героїв вона стала шляхом пізнання і самопізнання, школою мужності і мізантропії, випробу- вальною лабораторією, ретранслятором ідеологем, художнім засобом абсур- дизації тощо. Тільки хитріша. Присушена. Й не заступилась вона ні за кого… Психологи встановили, що навіть «вчені до мозку кісток», незрідка видатні науковці, ні інтелектом, ні творчими здібностями не перевищують середньостатистич- ний рівень. З нашого погляду, не мають рації ні В.Петров, котрий ствердив, що їхнє кохання обернулось у «трупне ніщо», ні сучасний історик Є.Луняк, який пише: «Цю історію з повним правом можна віднести до найпрекрасніших, найдраматичніших. Насправді ж дияволізм завжди виступав у личині по- нурої посередності, яка не дає людині змоги нічого на цім світі робити як слід: ні працювати, ні захоплюватися, ні кохати. Приписувана вченим беземоційність, педантизм, нібито наслідок поширення логічних конструкцій на побут і спілкування – стерео- тип, що не має достатніх підстав ні в професійному, ні в приватному житті. За до- рученням редактора Анастасія опитала з десяток науковців, що вони читають

Tinggalkan Balasan

Alamat email Anda tidak akan dipublikasikan. Ruas yang wajib ditandai *

Powered by WordPress