Д. Гуменна прожила довге життя, була безпосередньою учасницею літературного процесу та очевидицею подій, що відбувалися в інтелектуальному середовищі Радянської України 1920-х – початку 1940-х рр., української діаспори Європи та Північної Америки у воєнні та повоєнні роки. Представлено образ Д. Гуменної як інтелектуала-гуманітарія, https://grounderssource.com/2023/05/%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0-%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-2023-%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%80-%D0%BD/ письменниці з широкими історичними зацікавленнями в контексті суспільно-політичних трансформацій та змін у соціокультурному й інтелектуальному середовищі. В останні десятиліття спостерігається переосмислення предметного поля інтелектуальної історії – від вивчення історії ідей до дослідження інтелектуальної діяльності і процесів у їх соціокультурному контексті. Якщо в Альберті більшість українських дітей та дітей із змішаних родин виробничий календар на 2023 рік для п’ятиденного робочого тижнявчаються в українських школах, https://blogspotgroup.com через спілкування англо- та франкомовні діти засвоюють українську мову, звикають до українських страв, то в Калгарі процеси асиміляції вже свідомо вирішуються батьками при виборі англійської мови навчання. Особистий архів (оригінали щоденників, мемуарів та окремі листи) за заповітом письменниці із накладанням обмежень на відкриття зберігаються в архіві Української Вільної Академії Наук у Нью-Йорку. Копії мемуарів та передрукованих щоденників вона передала в подарунок незалежній Україні через українського літературознавця О
Гуменною новітньої доби історії українського народу та перспектив його цивілізаційного розвитку. Сенс свого життя вона вбачала в поширенні засобами художньої літератури знань про давність і самодостатність українського народу, ґрунтування його права на незалежний статус у колі європейських держав. Уведено до наукового обігу широке коло джерел з архівних зібрань України, републіковано частину публіцистичних праць письменниці 1928 р. із правками та доповненнями, свого часу вилучених радянською цензурою. Поразка національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., втрата державності призвели в подальшому до зменшення ролі українських політичних еліт у збереженні національної культури та ідентичності. Перспектива розвитку української національної держави серед іншого залежить і від репрезентації на загальноцивілізаційному тлі своєї історичної, зокрема інтелектуальної спадщини. Публікації. Головні результати дослідження відображено в 11 наукових роботах, https://maryklein.ru зокрема в 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях України, 1 – у закордонному, а також 4 статті та 1 тези у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій. Складено найбільш повну бібліографію опублікованих і неопублікованих робіт Д
Найбільше її дратувало повернення до лав ОУП «Слово» нещодавно виключених молодих модерних поетів та членів «Нью-Йорської групи» Богдана Бойчука та Богдана Рубчака, що стали організаторами з’їзду. Коли більшість її знайомих (Г. Навесні 1944 р. Докія Гуменна, як і більшість її колег-письменників, виїжджає зі Львова. Переважну більшість емігрантів до Американського континенту складали вихідці із Західної України селянського походження. Одним із результатів еміграційних процесів є створення українського інтелектуального середовища в діаспорі. Шекериком, познайомилась із І. Одразу познайомилась зі співробітниками видавництва «Краків-Львів», https://maryklein.ru/2023/05/23/%d1%87%d0%b8-%d1%89%d0%be-%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%b1%d0%b0-%d0%b2%d0%b8%d1%81%d0%bb%d1%83%d1%85%d0%be%d0%b2%d1%83%d0%b2%d0%b0%d1%82%d0%b8-%d0%bc%d0%b0%d1%81%d1%83-%d0%bd%d0%b5%d1%86%d1%96%d0%ba%d0%b0-17/ редакцій журналів «Нові дні» та «Дорога». Життя за межами СРСР дало українським письменникам можливість вільно викладати свої думки, експериментувати зі стилями і жанрами та знайти творчу реалізацію. Вона залишилась в окупованому Києві, працювала у відділі пропаганди/інформації у Софіївській районній управі, Музеї-Архіви Переходової доби, webpage взяла участь у засіданнях Спілки українських письменників і навіть друкувала деякі свої роботи. Їх постійне спілкування навіть стало приводом чуток, виробничий календар на 2023 рік для п’ятиденного робочого тижня а об’єднували їх лише спільні переживання з приводу неприйняття їх західноукраїнським літературним товариством. Або ж: «Й. Сталін, його найближче оточення, примусивши православних ієрархів та духовенство стати поплічниками в реалізації планів, втягував їх і на цей раз у брудну, аморальну справу.»30
