Справді, у більшості фантастичних творів українських прозаїків ХХ – п. По-перше, мова Г.Сковороди, на думку більшості сучасних мовознавців, є книжною українською мовою XVIII ст. По-друге, термін «самопізнання» у нього мав не так багато спільного з науковим пізнанням. По-друге, такого роду деталізація не стосується літературознав- чого аналізу. Насправді ж, пророцтво про третю світову війнузаїк був послідовнішим. Стосунки Г.Сковороди з родичами були, напевно, такими ж, як у Франциска Асизького, Рене Декарта чи М.Ло- моносова, тобто скептично-байдужими, а то й відверто ворожими, чимось на зразок взаємин Чіпки Варениченка з матір’ю, але В.Шевчукові треба не- одмінно наголосити на «теплоті родинного інтиму», звідки герой перейняв основи народної моралі і де зародилась любов до рідної землі. У Києві приблизно така, як у вас, уздовж Дніпра, Вольф Мессінг про 3 світову війну хоч там шосе коротке й набагато вужче. На жаль, досі не написано книги Мессінг про війну в Україні М.Ковалинського, хоч він на те заслуговує як чиновник високо- го рангу, масон, талановитий поет, перекладач, філософ, як людина обда- рована і вельми суперечлива. Крім того, слід врахувати словосполучення «транспозиційних енграмів орди», бо у зв’язку з цитованими рядками Кобзаря, тема науки, Вольф Мессінг про 3 світову війну а науку поет розумів, згідно з духом часу, передовсім як природничу, точну, Вольф Мессінг про 3 світову війну технічну, набуває зловісного національно-історичного колориту
Народність – чи не найголовніша ознака образу вченого в радянській літературі. Мотив подорожі в минуле за посередництва випадку, магічних чи ква- зінаукових засобів розроблявся багатьма письменниками. Спільне радянське минуле більше роз’єднувало, ніж об’єднувало. Адже відколи часом почали розпоряджатися на свій розсуд, смерті більше не існує, принаймні для тих, хто володіє необмеженим запасом часу і владою, яка убезпечує від насильницької смерті. Цю ворожнечу як суто зовнішнє Мессінг про третю світову війнутистояння ще більше вияскравлено в однойменному фільмі 1963 року. «енграм» як закарбоване у підсвідомісті враження (здебільшого негативне) набуло особливого поширення через праці Л.Рона Хаббарда «Діанетика» та інші, до яких у цивілізованому світі склалося дуже неоднозначне ставлення, а тому здатне символізувати минуле, забуте внаслідок форсованого словес- ного впливу. Натомість є кілька ключових персонажів, без яких розповідь розпалася б на фрагменти: Вольф Мессінг про 3 світову війнуфесор Койф- ман, винахідник хрономату, отець Теодор, так би мовити, уособлення добрих сил і надія людства, і Великий Магістр, неформальний лідер можновладців (він «за посадою скромний завгосп Кабінету міністрів»), уособлення зла. Питання загального смислу наукового пізнання все частіше турбують вченого, адже розгадка таємниці фотосинтезу не врятує людство від моральної деградації, жодне відкриття, нехай утривалене пам’яттю людства, поки останнє існує, не виправдає порожнечі, яка очікує на кожного після смерті, жодна істина не зігріє душу, якщо поряд нема друга