У 60-х рр. ХХ ст. для багатьох вже була очевидна фальш пропагованого ра- дянською владою способу життя, який в масах іронічно йменували «ідейні- стю». ХХІ ст. йдеться про долю технічних інновацій, що репре- зентують благотворний чи не дуже вплив науки на життя суспільства. У масштабі суспільства волю до влади вті- люють органи управління. Мисленник запропонував Александрові скасувати рабство (щоб прихилити до себе мешканців завойованих територій і зберегти імперію), на що той зви- чайно пристати не міг, і Діоген знову повернувся у бочку. Малий формат зорієнтований на висвітлення окремих аспек- тів наукової діяльності, секторів, сегментів, нюансів, а проте, щоб компенсувати неповноту явища, автор мусить вдаватися до висвітлення найістотніших, http://onolearn.co.il/jono/profile/renatomacadam03 на його думку, зв’язків або подати справу з найнесподіванішого, маргінального боку. Істотною для розуміння твору М.Івченка є техніка лейтмотивів або наскрізних дета- лей. Мотив розщепленої свідомості в романі М.Амосова теж є одним із наскрізних. Цікаво, що в романі Г.Уеллса «Їжа богів» бачимо застосування того самого принципу гі- пертрофії стосовно фантастичних тварин, www.nanamomatl.com наприклад, гігантські пацюки, що й у романі В.Владка про політ на Венеру. У романі «Безслідний Лукас» автор змалював образ вченого в умовах ворожої радянському ладу політичної системи, Мессінг про війну в Україніте актуальний для нього конфлікт належить до того ж типу, що й у радянського кібернетика Карналя
Можливо, на тлі усієї творчості В.Дрозда ці історико-біографічні романи справді вторинні, але зовсім інакше виглядає справа, коли розглянемо їх в кон- тексті тодішньої української документалістики. М.Амосов пов’язував смерть людського в людині із занепадом творчості як феномену. І ті, й ті були цілком органічні для його обдаруван- ня, чергувалися приблизно так, як історичні романи, повісті, оповідання із творами про сучасність у Г.Флобера, тільки що художній світ французького письменника не знав таких крайнощів «химерної» прози (хіба у драматур- гії); якщо для Г.Флобера була істотною опозиція минуле – сучасність, то для В.Дрозда реальне – ірреальне. Натомість Б. Тартаковський у книжці «Повість Вольф Мессінг про 3 світову війну вчителя Сухомлинського» більше цікавиться проблем- но-інтелектуальним спілкуванням головного героя, ситуаціями, в яких прота- гоніст має рівноправний статус із співрозмовником: дискусії з однокурсника- ми, Мессінг про третю світову війну бесіди з викладачами, інтерв’ю. Українська література уМессінг про війну в Українідовж усього періоду свого побутування де- монструє три глобальні ціннісні парадигми, в межах яких формуються ху- дожньо-інтерпретаційні моделі наукового світу: премодерн, модерн, постмо- дерн або, інакше кажучи, знання-мудрість, знання-владу, знання-товар чи, ін- шими словами, теоцентризм, раціоцентризм, децентризм. Він надає пріоритет духовному пізнанню, web site хоча не зовсім зрозуміло, яким чином воно здійснюватиметься і в яких взаємовідносинах перебуватиме з так званою аналітичною наукою