58. Власенко В.О. Український дожовтневий роман / В.О. 28. Бернадська Н.І. Український роман: теоретичні проблеми і жанрова еволюція: Монографія / Н.І. Йдеться про інтертекстуальні та жанрово-стильові параметри фантастики О.Бердника, а також пророцтво про третю світову війну особливості часоМессінг про війну в Україністорових концеп- цій його Мессінг про третю світову війнузи. Його думки, викликані побаченим, Вольф Мессінг про 3 світову війну набувають у тексті концептуального характеру: «Скільки простору для праці, скільки поезії в цій праці! В.Петров констатував та ілюстрував розбіжність думки, слова, дії історика. Імовірно, https://maryklein.ru В.Петров був знайомий з романом Д.Мордовця «Професор Ратмиров». Як відомо, обидва свої біографічні романи В.Петров скомпонував з яв- них чи прихованих цитат, «склеївши» їх власними коментарями. Специфічні цілі, свої у кожному випадку, надають їм онтологічного статусу. Обидва романи починаються закоханістю і заручинами (у Д.Мор- довця – початок твору ближче до арешту), Вольф Мессінг про 3 світову війну образ головного героя так само витримано в іронічно-парадоксальній тональності, композиційною віссю також є стосунки героя з жінками, знаходимо до того ж явний перегук окре- мих мотивів. Таким чином, образ М.Костомарова у В.Петрова – це постать розвінчаного романтика, ко- трий замість того, щоб плекати власний талант науковця і насолоджуватись життям, жертвує собою задля омріяного майбутнього, згідно з романтични- ми ідеалами
Ще одна риса, що становить собою ніби канон традиційного для україн- ської літератури відтворення постаті науковця – енциклопедизм. Соціальний зміст роману допомагає висвітлити суспільне зна- чення постаті науковця. Причому виокремленість із загального потоку буття, місійність зберігаються за такого роду діяльності й пізніше, всупереч процесу секуляризації культу- ри, адже постаті лицаря і «дрібного біса» структурно невід’ємні від пози- тивної / негативної оцінки у разі підтвердження суспільної місії чи відмови від неї. Як соціальний тип науковець нині мало чим відрізняється від пересічного службовця. Ці знання тримають у таємниці, тому що вони допо- магають залишатися могутніми одним і роблять рабами інших, або у такий спосіб відомості оберігають від профанації, знецінення, від використання злими силами. У літературі постмодер- нізму наукова фантастика, пік захоплення якою минув у ХХ ст., змінюється, зберігаючи базову характеристику у вигляді «історії винаходу» або наявності технічних новацій, в напрямку соціальної фантастики, головним чином анти- утопій, як-от у романах Ю.Щербака «Час смертохристів», «Час великої гри», Т.Антиповича «Хронос». Утім, наукова фантасти- ка традиційно лишається на периферії літературознавчих зацікавлень. Утім, немає підстав ствер- джувати, що тему закрито. Утім, мо- делювання персонажа в мистецтві має свої закономірності, що підлягають впливам, традиції, масовим стереотипам, польоту фантазії автора і не завжди збігаються з реальним станом речей. Сама опозиція злочинець / учений, створена психологом, вказує на те, що дослідник передбачав реакцію піддослідних