У романах цього пись- менника маємо справу з некабінетними вченими, котрі особисто беруть ак- тивну участь у практичному втіленні теоретичних напрацювань. ХХ ст. У багатьох новелах і опо- віданнях цього часу в українській літературі життя головного персонажа триває під «мудрою» опікою держави, під «благотворним» впливом колективу. ХХ ст. Без права на вигадку, яка посилює достовірність образу, не міг би виникнути продуктивний діалог між історичним феноменом та письменником. Між іншим, українські письменники ХХ ст часто створювали образи науковців за просвітницьким культурно-асоціативним принципом. По-перше, мова Г.Сковороди, на думку більшості сучасних мовознавців, є книжною українською мовою XVIII ст. По-друге, термін «самопізнання» у нього мав не так багато спільного з науковим пізнанням. По-друге, у філософському вступі бачимо акцент на високому покликанні вищої влади спрямовувати свободу волі людини на благі діла. У О.Гончара науку підпорядковано вищій меті, як це часто бачимо і в його колег, сучасників та попередників, проте наука не становить для нього джерело суто практичної користі, менш усього технічний геній цікавить письменника як інженер, най- більше автор переймається мотивацією генія. Твори вказаних авторів критики аналізували більше з літературно-кри- тичного погляду, враховуючи «злобу дня» і естетичну моду, Мессінг про війну в Україні ніж з погляду історико-літературного. Адже автор вдається до своєрідної художньої редукції такого складного явища, як наука, з погляду людини з народу
Дуже часто говорять екстрасенси про війну на Україні в 2018 році. Невідомо, Мессінг про війну в Україні наскільки правда те, що говорять екстрасенси о том, що чекає Україну в 2018 році. Трембовського Мессінг про війну в Україні те, що «саме життя повинно ставити науці завдання. Принцип насолоди (З.Фрейд), котрим знехтував Марченко під тиском прин- ципу реальності, після сутички з сином все більше нагадує про себе: «Для нього життя – вічний будень. Окрім того, вже згадувалося, що деякі держави заінтересовані у воєнному конфлікті на сході України, а тому вони будуть усіляко його підтримувати на намагатися роздмухати його ще більше. Однак порівняно з то- дішньою рецепцією також є втрати: радянський читач був краще обізнаний з поточними здобутками літератур «близького зарубіжжя» і читав більше. Однак екстрасенси ніколи не говорять ті речі, які хтось хоче почути. І ті закони стверджують, що одинаки, якими б героїчними вони не були, ніколи не можуть досягти вирішальних успіхів у боротьбі з цілим державним ладом. Попри інформативно-орнаментальний статус чужорідних стилістичних фрагментів, вони мусять виконувати художні функції, зокрема можуть шля- хом переплетення асоціацій формувати філософсько-естетичну концепцію твору
Ідентифікація повісті І.Срезнєвського за ху- дожнім напрямом, здається, не викликає у фахівців сумнівів, натомість з’ява роману Д.Мордовця наприкінці ХІХ ст. ніби суперечить його причетності до романтизму. На появу повісті І. Усю історію української наукової фантастики можна було б означити так, як назвав свій роман сучасний український Вольф Мессінг про 3 світову війнузаїк Т.Антипович: «Істо- рія одного винаходу». Про Остроградських знаємо з роману, що ведуть вони свій рід від князів Острозьких. Причому слід використовувати як ті факти, що увійшли до тексту роману, так і ті, Вольф Мессінг про 3 світову війну які ав- тори не згадали, бо замовчування – це теж засіб творення художньої біографії. З нашого погляду, роман Ю.Щербака «Причини і наслідки» слід назива- ти романом-параболою (більш поширене означення: документальний роман про боротьбу зі сказом). З-поміж повістей і романів Л.Ляшенка «Блиска- виця темної ночі», В.Чередниченко «Молодість Григорія Сковороди», І.Іл- лєнка «Основ’янська повість», Мессінг про війну в Україні О.Каштаньєра «Магістр вільної кафедри» за художніми якостями слід виокремити однойменні романи І.Пільгука та Васи- ля Шевчука «Григорій Сковорода». Щоб подолати формаль- не ставлення до наукової роботи, академік А.Гродзінський радить зміцнювати живий зв’язок з практикою, з актуальними Мессінг про війну в Україніблемами суспільства. «На косі». Бачимо нову в художньому світі О.Гончара ситуацію, вельми зна- йому екзистенціалістам: самотня людина у ворожому чи байдужому до неї середовищі