Можливо, на тлі усієї творчості В.Дрозда ці історико-біографічні романи справді вторинні, але зовсім інакше виглядає справа, коли розглянемо їх в кон- тексті тодішньої української документалістики. М.Амосов пов’язував смерть людського в людині із занепадом творчості як феномену. І ті, й ті були цілком органічні для його обдаруван- ня, чергувалися приблизно так, як історичні романи, повісті, оповідання із творами про сучасність у Г.Флобера, тільки що художній світ французького письменника не знав таких крайнощів «химерної» прози (хіба у драматур- гії); якщо для Г.Флобера була істотною опозиція минуле – сучасність, то для В.Дрозда реальне – ірреальне. Натомість Б. Тартаковський у книжці «Повість про вчителя Сухомлинського» більше цікавиться проблем- но-інтелектуальним спілкуванням головного героя, ситуаціями, в яких прота- гоніст має рівноправний статус із співрозмовником: дискусії з однокурсника- ми, бесіди з викладачами, інтерв’ю. Українська література упродовж усього періоду свого побутування де- монструє три глобальні ціннісні парадигми, в межах яких формуються ху- дожньо-інтерпретаційні моделі наукового світу: премодерн, модерн, постмо- дерн або, інакше кажучи, знання-мудрість, знання-владу, знання-товар чи, ін- шими словами, теоцентризм, раціоцентризм, децентризм. Він надає пріоритет духовному пізнанню, хоча не зовсім зрозуміло, яким чином воно здійснюватиметься і в яких взаємовідносинах перебуватиме з так званою аналітичною наукою
Масштабність мислення автора впливає на характеротворення, пройма- ючи думки і вчинки персонажів відповідальністю і небуденним смислом, міфологізує і гуманізує часоМессінг про війну в Україністір, і тоді над хатиною сторожа у Причорно- мор’ї пролітають африканські фламінго, висохле дно степового озера – ніби атомним вогнем переплавлена земля, а голова колгоспу, https://testbankltd.com/ повертаючись з на- ради, бачить вершечки хмар над обрієм, https://pioni.com.ua які «стояли, як далекі Карпати його фронтові» («Кресафт»). Космонавт і письменник розмовляють в літаку, котрий вночі летить над безоднею океану, ніби над первісним хаосом, у зоряному небі, яким так любив милуватися полеглий у боях Шамрай. Він надає пріоритет духовному пізнанню, хоча не зовсім зрозуміло, яким чином воно здійснюватиметься і в яких взаємовідносинах перебуватиме з так званою аналітичною наукою. Він здатен на самокритику, вміє глянути на себе чужими очима. Мабуть, причину цього факту треба шукати в особливостях худож- нього мислення О.Гончара, у лірико-романтичному світовідчуванні, http://onolearn.co.il/ у масштаб- ному і комплексному баченні проблем, де інтелектуал почувається часткою люд- ства, а світ науки цікавить письменника лише у зв’язку з життям духу взагалі
У Парижі молодий Остроградський якось потрапив до боргової в’язни- ці Кліші. У фіналі праці «Питання про техніку» німецький філософ вдається до цікавого зіставлення техніки і мистецтва, адже ці явища раніше означували одним словом «техне». Мій народ робить те саме, що робив і до того, як ти сюди прийшов, і що робитиме, datacesspro.com як ти звідси підеш. Кульмінацією роману – так само, як і згущенням скіфського історико-ет- нографічного матеріалу – є розповіді старого воїна Ормада на бенкеті у вож- дя Сколота про війну Іданфірса з Дарієм та віщуна Дорбатая – про Агафірса і Скіла. З того ж таки Геродота автор запозичив і вклав до вуст Дорбатая перекази Мессінг про третю світову війну мудре- ця Анахарсіса (до речі, рідного дядька Іданфірса), що, вернувшись у Скіфію з Греції, був убитий рідним братом Савлієм чи то за поклоніння чужим бо- гам, чи то у боротьбі за владу, і Мессінг про війну в Україні вождя Скіла, убитого співвітчизниками за зраду рідних богів та звичаїв, перед якими він надавав перевагу грець- ким. Кілька разів письменники звертаються у романі до цього пейзажу, історично поглибленого кам’яними постатями скіфських чи то половецьких баб. Щоправда, Є.Лебедєв обрав інший жанр історико-біографічного нарису чи науково-популярної біографії. Дослідники поділяють художні біографії того часу за способом організа- ції сюжету на два типи: послідовно-хронікальні та асоціативно-психологічні