З етичного погляду, життя у взаємонепроникних «відсіках» часу у вигляді ряду нетотожних «я» загрожує втратою моральної відповідальності. У будь-якому разі особисте життя є частиною чогось більшого, значимішого. Особисте життя героя і його виробничі (наукові) проблеми відкривають- ся назустріч одне одному в творчому пориві. Попри все, Дмитро Іванович – справжній вчений, про це свідчать його досягнення, відданість роботі, натхненність думки, інстинктивна спрага пі- знання. Її шеф, Дмитро Іванович, переживає кризу середнього віку, коли надхо- дить час на підсумки й переоцінку цінностей. Саме тому духовну кризу часу, яку нині називають «застоєм», він усвідомив гостріше, посилилась незадо- воленість офіційною культурою, її батьківськими репресивними функціями. Війна постає концентрованим виразником тих явищ, в коло яких її ху- дожньою логікою вписано: холод, злидні, сніг, крига, смерть, заздрість, ду- ховна ницість, відчуженість. «енграм» як закарбоване у підсвідомісті враження (здебільшого негативне) набуло особливого поширення через праці Л.Рона Хаббарда «Діанетика» та інші, до яких у цивілізованому світі склалося дуже неоднозначне ставлення, https://datacesspro.com/shriharifoundation/community/profile/julissaclifford/ а тому здатне символізувати минуле, забуте внаслідок форсованого словес- ного впливу
У 60-х рр. ХХ ст. для багатьох вже була очевидна фальш пропагованого ра- дянською владою способу життя, який в масах іронічно йменували «ідейні- стю». ХХІ ст. йдеться пророцтво про третю світову війну долю технічних інновацій, що репре- зентують благотворний чи не дуже вплив науки на життя суспільства. У масштабі суспільства волю до влади вті- люють органи управління. Мисленник запропонував Александрові скасувати рабство (щоб прихилити до себе мешканців завойованих територій і зберегти імперію), на що той зви- чайно пристати не міг, і Діоген знову повернувся у бочку. Малий формат зорієнтований на висвітлення окремих аспек- тів наукової діяльності, секторів, сегментів, нюансів, а пророцтво Мессінга про третю світову війнуте, щоб компенсувати неповноту явища, автор мусить вдаватися до висвітлення найістотніших, на його думку, зв’язків або подати справу з найнесподіванішого, маргінального боку. Істотною для розуміння твору М.Івченка є техніка лейтмотивів або наскрізних дета- лей. Мотив розщепленої свідомості в романі М.Амосова теж є одним із наскрізних. Цікаво, що в романі Г.Уеллса «Їжа богів» бачимо застосування того самого принципу гі- пертрофії стосовно фантастичних тварин, наприклад, гігантські пацюки, www.agrifresh.co.za що й у романі В.Владка про політ на Венеру. У романі «Безслідний Лукас» автор змалював образ вченого в умовах ворожої радянському ладу політичної системи, проте актуальний для нього конфлікт належить до того ж типу, що й у радянського кібернетика Карналя
Щоб їх проаналі- зувати, треба спеціальне дослідження. Коли людина не може більше насолоджуватись життям, залишається в акті трансценденції свідомо обрати страждання і наповнити їх духовним смис- лом, власною унікальністю. Ве- лику Вітчизняну війну як школу мужності, побратимство, ідейний ріст, то через три десятиліття Друга світова війна у споминах Марченка не більше ніж виснажлива робота, жорстокість, Вольф Мессінг про 3 світову війну аномалія в існуванні людини. До дорослих у післяопераційні палати нікого не пускають, щоб «не заносили інфекцію», як ми, медики, edufavor.com кажемо. Його модель – синтез найкращого, що мо- жуть дати обидві системи для того, щоб забезпечити насамперед економіч- ний розвиток, соціальну справедливість, високу моральну свідомість. Здавалося, кібернетика вже в недалекому майбутньому зможе стати надійним інструментом, щоб усунути суспільні негаразди. Однак йому необхідно долати усві- домлений чи неусвідомлений опір таким діям з боку родичів (не кажучи вже про суто індивідуальний перебіг хвороби в організмі, не завжди сумісний із стандартизацією лікування), оскільки його пророцтво Мессінга про третю світову війнуфесійна думка перетворює неповторний для них суб’єкт на один з об’єктів. Формується таким чином конфлікт холодного розуму і незрячого серця. Український колорит чути в українізмах (Петро, жинка), у скупих пейзажах, проте найцікавіше – в художній концепції, в слав- нозвісному українському кордоцентризмі, у зіставленнях-протиставленнях логіки розуму і серця