У цей день після освячення верби в церкві потрібно взяти гілочки та легенько побити ними своїх дітей, можна й один одного, а також худобу, примовляючи при цьому: «Не я б’ю – верба б’є, https://ukrjizn.com/xrestopoklonnij-tizhden/ за тиждень – Великдень, недалечко червоне яєчко! » Або сказати російською мовою: «Не я бью – верба бьет, верба хлестает – бьет до слез». Богослужіння на Воздвиження розкриває значення Хреста Христового для людей у зв’язку із віднайденням в Єрусалимі того Хреста, на якому був розп’ятий Господь наш Ісус Христос. Або, коли надходить цар, то найперше несуть перед ним його знамена й берло, а відтак він сам приходить, тішиться і радіє, а з ним радіють його піддані, так і Господь наш Ісус Христос, який бажає показати нам свою перемогу над смертю і славне явління у дні Воскресіння, посилає наперед своє берло, царське знамено – животворний хрест, що наповнює нас радістю і прохолодою та приготовляє нас, скільки це можливо, прийняти і самого Царя та славити світлого Переможця… Звесели силою Твоєю православних людей, подючи їм перемогу над супротивниками зброю миру – хрестом Твоїм, непоборним знаменом перемоги”, заключає в собі, як і святковий тропар, молитву, тим самим продовжуючи молитовне піднесення у тропарі
Його переслідували, обмовляли, проганяли, говорили, що має біса і,на кінець, розіп’яли. З кожного хреста, який сьогодні виставлений по наших Церквах, Ісус Христос заохочує нас не боятися іти через земне життя слідами Його терпінь. Ісус Христос, який бажає показати нам свою перемогу над смертю і славне явління у Воскресінні, посилає перед собою животворний хрест, що наповнює нас радістю і приготовляє нас, скільки це можливо, прийняти і самого Царя та славити світлого Переможця… Хрест Христів, як прапор перемоги над смертю, що приготовлює нас до радісного прославлення Переможця пекла і смерті. Все це було образом смерті і Христа Господнього та воскресіння та нашого падіння. Одна з пісень, що звучать в Церкві Хрестопоклонного тижня, сучасною мовою звучить приблизно так: «Вже полум’яний меч не охороняє врат Едему: він чудово погашений Деревом Хреста; жала смерті і адової перемоги більше немає; бо явився Ти, Спаситель мій, з закликом у пекло: «Ідіть знову в рай! Боротьба із шануванням ікон тривала майже століття, і припинилася лише в 843 році, коли за ініціативою імператриці Феодори в Константинополі був скликаний собор, на якому було вирішено відновити шанування ікон у Церкві. В цей день для поклоніння виноситься Животворящий Хрест та прославляється подвиг Icуса Христа, який прийняв на себе людські гріхи та став Спасителем
Все це було образом смерті і Христа Господнього та воскресіння та нашого падіння. 2, 1- 12) образом цього зусилля і бажання постає розслаблений (спаралізований), якого спускають до ніг Христа через покрівлю дому: «Побачивши їхню віру, Ісус каже розслабленому: Дитино, відпускаються твої гріхи! Передовсім, сама Церква є спогадуванням Христа. От до чого закликає Церква в це радісно-сумне свято. Оскільки свято припадає на останню неділю Великого посту, варто не забувати, що з наступного дня починаються найбільш суворі дні тижня – Страсна седмиця. Народне свято Костянтинові кола відзначається 19 березня (за старим стилем – 6 березня). Міжнародний день “Почитай мені” відзначається щороку 19 березня. Кожен недільний день Великого посту має особливу назву, нагадує віруючим про ту чи іншу подію або святого. За старих часів на Хрестопоклонному тижні в середу вітали із закінченням першої половини посту. За православним традиціям гілки повинні стояти цілий рік у будинку в кожного християнина, як нагадування про трагічні події, описані в Біблії про смерть Христа